• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Інформація про заклад
• Історія закладу

Історія Боярської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Боярська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів№2 одна з найдавніших будівель Києво - Святошинського району. Вона вражає своєю архітектурою, самобутністю, індивідуальністю. Цей унікальний навчальний заклад має більше ніж столітню історію. Починаючи з дитячого притулку для дітей загиблих залізничників у 1911-1921рр, школи 7-річки 1921-1937рр вона стала першою школою 10-річкою у Києво – Святошинському районі. До 1960року школа була залізничною школою №18, а з жовтня 1960р Боярською ЗОШ І-ІІІ ступенів №2.

4 листопада 2011року школа відзначала 100-річний ювілей. Серед почесних гостей були Голова Верховної ради України, губернатор Київщини, очільники області, Києво – Святошинського району, міста, вчителі з усього району, мешканці міста. Але найголовнішими гостями були випускники різних років, люди якими пишається школа. А пишатися є чим. За понад вікову історію до Книги почесних випускників школи внесені десятки імен: вчителі, лікарі, військові, юристи, журналісти, дипломати, банкіри, письменники, поети, артисти.

Серед них за останні роки плеяду відомих особистостей поповнили

• Копійка В.В. – директор інституту міжнародних відносин.

• Герасимець П – керівник відділу Банку Європейського розвитку.

• Нечипоренко О.Л. – Заслужений юрист України, депутат Верховної Ради України першого скликання, член Вищої ради юстиції України.

• Харчук Н.Ф. – Заслужений журналіст України, депутат Боярської міської ради кількох скликань.

• Тронько М.Д. – академік, директор інституту ендокринології.

• Сорокін Б.В. – хірург, доктор медичних наук (мати – вчитель української мови та літератури Боярська ЗОШ І-ІІІ ступенів№2)

• Григоренко В. – хірург-онколог.

• Баглюк Г.А. – професор Інституту матеріалознавства.

• Стеценко А. – заступник міністра оборони з озброєння 2000р, генерал- полковник

• Сєргєєв Ю.А. – Надзвичайний і Повноважний Посол України, Постійний представник України при ООН 2007-2015рр.

• Пєтухов О. – заслужений артист України.

Та багато інших видатних особистостей.

За роки незалежності України школа набула помітного розквіту, якісних змін, стала соціальним інститутом де в самій живій і справжній обстановці зустрічаються сьогодення і майбутнє, де соціальні проблеми загостряються, але і вирішуються більш результативно. Вчителі школи мислять на випередження, працюють заради майбутнього інноваційно, творчо, енергійно. Вони вчать дітей вмінню працювати з інформацією: відслідковувати, оцінювати, аналізувати, синтезувати, узагальнювати і робити висновки. Випускники школи знають – де, вміють – як, і розуміють – навіщо їм потрібні знання.

За 25років школа випустила більше тисячі випускників, серед яких 68 золотих та срібних медалістів.

Сьогодні в школі, потужність якої 200 місць, навчається 375 учнів. Працює 34 вчителя серед яких є Заслужений учитель України, 8 учителів – методистів, 9 вчителів мають звання « Старший учитель». Поповнили ряди досвідчених педагогів молоді талановиті вчителі, які прагнуть вчити і вчитися, будувати найсучасніший навчальний заклад, школу майбутнього , яка береже найкращі традиції української школи.

В школі вивчаються дві іноземні мови. Учні школи беруть участь та досягають суттєвих результатів у різних рівнях Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін, міжнародних олімпіадах, конкурсах та спортивних змаганнях.

Незважаючи на поважний вік, школа продовжує бути осередком знань, місцем, де зберігаються та підтримуються національні, освітянські та культурні традиції.

Будівля Боярської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №2 – це пам’ятка архітектури кінця ХІХ початку ХХ ст.. Вона була свідком багатьох історичних подій.

1911 – 1921рр. дитячий притулок для дітей-сиріт загиблих залізничників з діючою домашньою церквою.

Рік 1921 – відкрито залізничну школу-семирічку із українською мовою навчання. Восени 1921 року в одному крилі школи тимчасово проживали комсомольці-добровольці, одним із них був молодий письменник Микола Островський, який згодом написав книгу «Як гарувалась сталь», присвятивши Боярській школі тих років, декілька розділів.

З 1937 року школа стала повною середньою залізничною №18.

1941-1945 рр. – вчителі та випускники школи на фронтах Великої Вітчизняної війни. Трагічна статистка війни, багато в чому знайшла відображення в історії нашої школи:

Випуск 1938 – повернулося з війни троє

Випуск 1939 – двоє

Випуск 1940 – троє

Випуск 1941 – один

Серед загиблих захисників Києва директор школи Корецький Григорій Каленікович та завуч Власов Олександр Васильович.

1945-1960 – середня залізнична школа №18.

1960 рік – по Україні скасовуються залізничні школи і цей навчальний заклад офіційно названо – середня загальноосвітня трудова політехнічна школа №2.

1964 рік – Відкрито шкільний музей. За створення музею, пошукову роботу, комсомольській і піонерській організаціям присвоєно ім’я М. Островського.

1974 рік – Відкрито музей М. Островського на території школи в окремій будівлі. Значну частину історичних матеріалів було передано до архіву музею.

Поруч із спорудою музею було споруджено стеллу та встановлено пам’ятник М. Островському в ознаменування 50-ї річниці з часу прокладання вузькоколійки.

Протягом століття школа випустила понад 5000 учнів. 159 випускників було нагороджено золотими та срібними медалями.

Серед випускників школи є вчителі, лікарі, інженери, вчені, робітники різних професій, військові.

О. Б. Подвойській – учасник двох війн, воєнний аташе,

А. В. Шматко – учасник Великої Вітчизняної війни, кадровий військовий,

нагороджений 8 орденами, зокрема й орденом Мужності (Росія); В.Гончаренко – учасник Великої Вітчизняної війни, співак, журналіст, багаторазовий чемпіон СРСР з планерного спорту, автор книжок про планери;

М. Д. Тронько – академік, директор інституту ендокринології;

К. Левицький – Заслужений вчитель України;

А. Чайковський – контр-адмирал, депутат Державної Думи Росії Першого скликання;

О. Л. Нечипоренко – Заслужений юрист України, депутат Верховної Ради України першого скликання, член Вищої ради юстиції України;

Н.Ф.Харчук – Заслужений журналіст України, неодноразовий депутат Місцевої ради;

Н.Ф.Харчук – Заслужений журналіст України, неодноразовий депутат Місцевої ради;

В. Петухов – Заслужений артист України, актор театру ім..І.Франка;

В. Колодяжний – Заслужений журналіст України;

Б. В. Сорокін (1979рік випуску) - хірург,доктор медичних наук (мати –вчитель української мови та літератури Боярської ЗОШ№2);

В. Григоренко (1982рік випуску) - хірург – онколог;

Г. А. Баглюк (1972рік випуску) - професор Інституту матеріалознавства;

В. І. Степаненко, директор видавництва «Веселка»;

Та багато інших учнів, які стали достойними громадянами незалежної України.

Школа сьогодні

БОЯРСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 2

Загальноосвітній навчальний заклад з вивченням двох іноземних мов (англійська, німецька) та з вивченням російської мови з 1-го класу факультативно.

Проблема над якою працює школа – створення оптимальних умов для творчого розвитку дитини, як особистості.

Кількість учнів – 384

Кількість класів – 22

Кількість вчителів – 34

Заслужений вчитель України – 1

Вчителів методистів – 8

Старших вчителів – 12

Вчителів вищої категорії – 7

Вчителів спеціалістів – 5

Директор школи – Савицька Маргарита Олександрівна

Заступник директора з навчально-виховної роботи – Штойко Роман Антонович

Заступник директора з виховної роботи – Гурнак Людмила Дмитрівна

Голова профспілкового комітету – Федорченко Ганна Миколаївна

Голова батьківського комітету школи – Крупський Георгій Михайлович

Голова шкільного парламенту – Шипотько Данило